STOP БУЛІНГ

СКОЛІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 

КОРОСТІВСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ  І-ІІ СТУПЕНІВ

                                                                НАКАЗ

04.09.2023                                         с.Коростів                                        № 52-о

Про організацію роботи щодо

 профілактики та протидії булінгу

в 2023-2024 н.р.

Відповідно Закону України «Про освіту», Закону України  від 18.12.2018 №2657-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)»,  листів Управління освіти і науки ЧОДА від 10.01.2019 № 02/11-02/75 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу» та листа МОНУ від 29.12.2018 № 1/9-790  «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу», керуючись Статутом  Коростівського ЗЗСО І-ІІ ступенів, з метою профілактики та протидії булінгу, поліпшення профілактичної роботи з подолання злочинності та правопорушень, жорстокості та насильства, інших  негативних явищ в дошкільному та  учнівському середовищі,

НАКАЗУЮ:

1. Адміністрації  школи затвердити антибулінгові заходи на 2023-2024 н.р.(Додаються).

2.Педагогу-організатору Дручків Г.М.:

2.1. Посилити профілактичну роботу з попередження насильства щодо дітей . Зокрема, це стосується таких його проявів, як булінг, мобінг, кібербулінг та ін.

2.2. Систематично, 1 раз у квартал, здійснювати комплексний аналіз стану профілактики та протидії булінгу, профілактичної роботи з подолання злочинності та правопорушень, жорстокості та насильства, інших  негативних явищ в дошкільному, учнівському та молодіжному середовищі. За результатами аналізу приймати рішення спільно з адміністрацією закладу освіти,  щодо дій із їх запобігання.

3. Шкільній раді з профілактики правопорушень голова ради Жолобович О.Ф. підвищити ефективність індивідуальної корекційної роботи з педагогічно занедбаними дітьми та підлітками, які вже скоювали протиправні дії,  посилити корекційну роботу з учнями, які мають ознаки агресивної поведінки, забезпечити належний психолого-педагогічний супровід неповнолітніх, які можуть легко піддаватися  впливу несприятливих зовнішніх обставин.

4. Класним керівникам забезпечити організацію роботи з батьківською громадськістю, особливо з сім’ями, які потрапили у складні життєві обставини, з метою проведення з ними, спільно із правоохоронними органами, правового та педагогічного всеобучу щодо аспектів виховання дітей, надання їм  теоретичних знань та практичних навичок, спрямованих на встановлення сприятливого сімейного мікроклімату, налагодження взаємин між батьками і дітьми, батьками і вчителями. Сприяти вирішенню питання про притягнення до відповідальності батьків, законних представників за неналежне виконання своїх батьківських обов’язків.

Постійно

6.Контроль за виконанням даного наказу  покладаю на заступника директора з НВР Іванну Лаганович.

                          Директор:                            Христина ЖОЛОБОВИЧ

             ПЛАН ЗАХОДІВ Коростівського ЗЗСО I-II ступенів, спрямованих на запобігання та протидії булінгу

До уваги учнів!

   Психологічний супровід осіб, причетних до факту булінгу, здійснюють класні керівники, уповноважена особа.. З цією метою в закладі проводяться консультаційні години , облаштовано скриньку довіри для учнів, оприлюднено інформацію з телефонами довіри.

• Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
• Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
• Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 000 або 0 800 500 335;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
• Уповноважений Президента України  з прав дитини 044 255 76 75;
• Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
• Національна поліція України 102.                                                      

 У випадку  здійснення булінгу Вам варто розповісти про це адміністрації закладу,  класному керівнику, батькам, щоб у короткий термін можна було відреагувати на факт булінгу (цькування) та віднайти шляхи вирішення проблеми.

Шановні батьки!

18.12.2018 року Верховною Радою України прийнято  Закон України № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Згідно із Законом,  булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої  чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Повідомляємо, що за скоєне правопорушення батькам винних відповідно до статті 173-4 КУпАП про адміністративні правопорушення доведеться сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів.  Якщо булінг вчинений групою осіб або повторно, то штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів. Або ж на винних чекають громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг (цькування), вчинений малолітніми або неповнолітніми особами, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

в Коростівському ЗЗСО І-ІІ ступенів

Якщо мова дитина потерпає від постійного цькування (булінгу), то діяти потрібно наступним чином:

1. Детально та спокійно поговорити з дитиною про суть принижень, які відбуваються у школі. З’ясувати, хто є головними кривдниками, уточнити точний час та місце вчинення таких дій. Якщо приниження відбуваються під час уроків, то  з’ясувати, хто є вчителем, та чи відомо йому про подібні випадки.
2. Після розмови з дитиною необхідно провести розмову із класним керівником. Спокійно викласти усі відомі вам факти і вислухати пропозиції вчителя. Якщо ви впевнені у розумінні та підтримці вас учителем, спробуйте довіритися досвіду педагога. Досвідчений і професійний учитель залучить до вирішення проблеми  батьків тих дітей, які провокують знущання над вашою дитиною і знайде можливість налагодити діалог без залучення інших інстанцій.
3.  При систематичному цькуванні дитини, батькам потрібно написати письмову заяву, описавши усі відомі вам факти приниження дитини та роль учителів у порушенні прав вашої дитини. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу освіти створює  наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) та скликає засідання. До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені особи. Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії мали  системний характер, то керівник закладу освіти повідомляє про факт булінгу уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію) та Служба у справах дітей. 

Порядок

подання та розгляду  (з дотриманням конфіденційності) заяв

про випадки насильства, булінгу (цькування) в закладі освіти

1.Учасники освітнього процесу у разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на насильство, булінг, жостоке поводження з дитиною/ працівником закладуабо ризики щодо їх виникнення стосовно дитини/ працівника закладу, зобов’язані подати письмову заяву уповноваженій особі закладу Дручків Г.М., а у разі її відсутності- директору Коростівського ЗЗСО І-ІІ ступенів з інформацією про дитину/працівника закладу з метою планування подальших дій щодо вивчення факту насильства,булінгу (цькування).

2.Уповноважена особа закладу у разі виникнення підозри або отримання заяви щодо насильства, булінгу, жорстокого поводження з дитиною /працівником закладу, або якщо є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, з боку інших осіб) проводить зустріч з особою, стосовно якої є вказана інформація, намагається її розговорити, встановити контакт, надати емоційну підтримку, щоб постраждала особа мала відчути, що її дійсно чують та розуміють. У процесі розмови, якщо особа підтверджує факт булінгу (цькування), жорстокого поводження з нею, уповноваженій особі необхідно зясувати терміни подій, які відбулися, та отримати їх опис.

3.Директор Коростівського ЗЗСО І-ІІст. у 3-денний строк з моменту отримання заяви скликає засідання Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), жорстокого поводження.

4.Комісія з розгляду випадків насильства, жорстокого поводження, булінгу (цькування) у 7-денний період з моменту отримання заяви проводить службове розслідування, збирає інформацію про інцидент, відбирає письмові пояснення.

5.Для прийняття рішення та вжиття відповідних заходів реагування результати проведеного розслідування узагальнюються наказом по закладу.

6.У разі підтврдження виявленого факту уповноважена особа закладу  здійснює заходи відповідно до Порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування), жорстокого поводження в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до насильства, жосткого поводження, булінгу (цькування).

7.Інформацію про виявлені факти (звернення) про вчинення булінгу (цькування), насильства, жорстокого поводження вносять до Журналу реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення насильства, булінгу (цькування).

Зразок заяви про випадок булінгу (цькування) в закладі

              Директору

                                                               Коростівського ЗЗСО І-ІІ ст

                 Христині ЖОЛОБОВИЧ

                                                                      П.І.Б. особи, яка звертається із

                                                                      заявою,адреса реєстрації заявника

                                                                       _______________________________
                                                                            Моб. тел. заявника______________
                                                                                                    

ЗАЯВА

   У заяві вказується наступне: дата випадку булінгу (цькування), П.І.Б. учасників процесу булінгу (булера, спостерігачів, того, якого булять), форма булінгу, до чого призвів факт булінгу (цькування). Окремо зазначається процес реакції представників педагогічного колективу на факт булінгу (цькування).

     Зважаючи на викладене, з метою дотримання норм законодавства, а також захисту моєї дитини Коростівським ЗЗСО І-ІІ ступенів   від будь-яких форм булінгу, прошу невідкладно:
1) вивчити факти, зазначені у заяві;
2) притягнути до  відповідальності учасників факту булінгу (цькування);
3) гарантувати моїй дитині захист  від проявів булінгу (цькування) з боку усіх учасників освітнього процесу ( дітей, учителів, батьків інших учнів);
4) про результати розгляду заяви повідомити письмово у встановлений законом термін.

Дата                                                                                                        П.І.Б. заявника

_______________________________________________________________________________________________

Протокол  про отримання відомостей

 про вчинення насильства над дитиною або реальну загрозу його вчинення

У випадках, коли працівник психологічної служби став свідком жорстокого поводження з дитиною в умовах навчального закладу (з боку однолітків, з боку інших працівників навчального закладу або інших осіб), рекомендується наступний порядок дій.

Вжити заходів для припинення насильства або жорстокого поводження.

Забороняється застосовувати фізичну силу до учасників інциденту.

Якомога швидше повідомити представника служби охорони навчального закладу, вчителів, інших дорослих.

Після припинення інциденту у разі необхідності необхідно надати постраждалому першу медичну допомогу: супроводити дитину для обстеження стану її здоров’я до медичного пункту закладу, а у разі необхідності – до відповідного закладу охорони здоров’я з метою надання медичної допомоги і документування фактів жорстокого поводження.

З метою надання первинної психологічної допомоги, з’ясування обставин ситуації жорстокого поводження і документування фактів, спочатку необхідно провести зустріч з постраждалою дитиною якщо її фізичний стан це дозволяє. Фахівцеві слід терпляче вислухати розповідь дитини та запротоколювати її інтерпретацію подій.

Працівнику психологічної служби в цій ситуації недоречно:

бути нетерплячим та перебивати опитуваних;

намагатися завершити думки учасників інциденту, їх висловлювання;

втрачати зоровий контакт з учасниками інциденту, жестами та рухами тіла демонструвати неуважність;

відповідати недоладно;

змінювати предмет розмови;

залякувати постраждалу дитину ( в тому числі тим, що її родичів буде суворо покарано, якщо дитина постраждала від жорстокого поводження з боку рідних людей);

залякувати інших учасників інциденту – нападника, свідків;

критикувати учасників інциденту або глузувати з них;

виносити оцінні судження на адресу учасників інциденту.

Після проведеного опитування постраждалого не залишати його наодинці (доручити постраждалого до приходу батьків класному керівнику, вихователю, іншому педагогічному працівнику).

Провести бесіду з кривдником дитини і внести його бачення подій до протоколу – 2 - Н.

При спілкуванні з кривдником фахівцю психологічної служби доречно представитися, пояснити доцільність даної бесіди; попередити про необхідність складення протоколу; розмовляти спокійно, демонструючи врівноваженість; дотримуватися позиції: «Я виконую свої обов’язки»; уникати оцінних суджень, засуджувати, намагатися «виховувати».

Розмову слід проводити таким чином, щоб вона була для винуватця (винуватців) сигналом, що він не може розраховувати на подальшу безкарність.

Провести співбесіду (співбесіди) з учасниками (свідками) інциденту. Співбесіди відбуваються з кожним учасником окремо. Їх результати заносяться до протоколу.

Оформлений належним чином Протокол – 2 – Н з підписом працівника психологічної служби подається керівництву навчального закладу і підписується. У разі відмови від підпису працівник психологічної служби у графі 6.1 фіксує: «від підпису відмовився (відмовилась)», ставить дату і час.

Копію цього протоколу працівник психологічної служби надає за вимогою батькам або особам, що їх замінюють, законним представникам всіх учасників інциденту або представникам правоохоронних органів фіксуючи дату і час видачі копії.

Протокол зберігається у працівника служби протягом п’яти років і є документом суворої звітності.

Якщо дитина зазнала жорстокого поводження з боку працівників закладу, з боку учнів закладу - адміністрація навчального закладу на цій підставі зобов’язана провести службове розслідування, притягнути до дисциплінарної відповідальності винних і обов’язково повідомити про виявлений факт насильства.

У навчальних закладах із означеної проблеми ведеться відповідна документація, зразки бланку повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення та журналу обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення, затверджені наказом від 19.08.2014                       № 564/863/945/577, який направлений для впровадження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення.( лист МОН від 29.09.14 № 1/9-498 ).

Працівнику психологічної служби (практичному психологу, соціальному педагогу) необхідно скласти план роботи з психологічної реабілітації постраждалих та кривдника (кривдників), якщо останнім є інший учень або співробітник навчального закладу.

Протокол - 2 - Н

дій працівника уповноваженої особи

 у випадку, коли він стає свідком насильства або жорстокого поводження з дитиною

Основними питаннями які потребують міжвідомчої взаємодії є:

• робота у випадках виявлення факту та  розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення.
• робота з дітьми, які мають проблеми у поведінці (делінквентна, девіантна поведінка);
• робота з дітьми, схильними до проявів суїциїдальної поведінки;
• робота з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах ;
• робота з дітьми з особливими освітніми потребами;
• робота з батьками, які ухиляються від належного виконання своїх батьківських обов’язків;
• робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах тощо.

1.Органи опіки та піклування.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (від 13 січня 2005 року № 2342-IV) органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міста Києва, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладено на служби у справах дітей.

Піклування - влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного кодексу України).

Опікуни, піклувальники є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень, несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток дитини, яка знаходяться під їх опікою, піклуванням.

Оформлення над дитиною опіки та піклування, права та обов'язки опікунів, піклувальників регулюються Сімейним і Цивільним кодексами України.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років, а піклування - над дітьми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, опіка, піклування встановлюється органами опіки та піклування або судом.

Комісія з питань захисту прав дітей: координація роботи щодо підготовки проектів рішень та інших документів щодо захисту прав дітей, організації профілактичних заходів.

Згідно з постановою  Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Про затвердження Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини» Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

розглядає та подає пропозиції до індивідуального плану соціального захисту дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, який складається за затвердженою формою;

розглядає питання, у тому числі спірні, які потребують колегіального вирішення, зокрема: реєстрація народження дитини, батьки якої невідомі;надання дозволу бабі, діду, іншим родичам дитини забрати її з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я, якщо цього не зробили батьки дитини; позбавлення та поновлення батьківських прав; вирішення спорів між батьками щодо визначення або зміни прізвища та імені дитини; вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини; участь одного з батьків у вихованні дитини; побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав; визначення форми влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; встановлення і припинення опіки, піклування; утримання і виховання дітей у сім'ях опікунів, піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу та виконання покладених на них обов'язків; збереження майна, право власності на яке або право користування яким мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; розгляд звернень дітей щодо неналежного виконання батьками, опікунами, піклувальниками обов'язків з виховання або щодо зловживання ними своїми правами; інші питання, пов'язані із захистом прав дітей.

2. Служби у справах дітей.

Служба у справах дітей проводить свою діяльність у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 № 1068 «Про затвердження типових положень про службу у справах дітей».

Співпраця органів освіти, навчальних закладів із службою у справах дітей відбувається стосовно таких категорій дітей, як: бездоглядні; безпритульні; діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків; діти, які проживають у сім'ях, де батьки або особи, котрі їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов'язків; діти, стосовно яких учинено насильство. Планування та спільні рейди щодо обстеження житлово-побутових умов проживання дитини, підготовка відповідних висновків, подання.

До служби у справах дітей звертаються у разі виявлення фактів щодо:

відсутності у дитини свідоцтва про народження, порушення прав дитини на житло, майно, отримання загальної середньої освіти та інших прав;

смерті батьків;

залишення дитини без батьківського піклування внаслідок направлення батьків, або законних представників на довготривале стаціонарне лікування, невідкладної госпіталізації, ув'язнення, зникнення без вісти, від'їзду на заробітки на тривалий термін тощо; 

фізичного, психологічного, сексуального, економічного насильства над дитиною, систематичного недбалого ставлення до дитини з боку батьків, осіб, які їх замінюють, в тому числі залишення дитини  без догляду або у ситуації небезпеки;

залежності батьків, осіб, які їх замінюють, від алкоголю, наркотичних речовин, азартних ігор;

наявності у батьків дитини, осіб, які їх замінюють, ознак розладів психічного здоров’я, що впливають на їхню спроможність забезпечити належний догляд за дитиною;

експлуатації дитини, втягнення її до жебракування, заохочення до вживання алкоголю, наркотичних речовин;

проживання дитини в антисанітарних умовах, що може призвести до погіршення стану її здоров'я;

частих випадків перебування в помешканні, де проживає дитина, сторонніх осіб з метою вживання алкоголю, наркотичних речовин;

занедбаного зовнішнього вигляду дитини;

систематичного недотримання батьками, особами, які їх замінюють, санітарно-гігієнічних норм (брудні шкіра, волосся, одяг, білизна дитини);

недостатнього харчування дитини;

залишення дитиною постійного сімейного помешкання без згоди батьків, осіб, які їх замінюють;

самовільного залишення дитиною навчального закладу (систематичні порушення шкільної дисципліни);

самостійного проживання дитини в помешканні без дорослих.

3.Кримінальна міліція у справах дітей.

На виконання статті 5 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", пункту 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 383 та  згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2012 р.№ 1176 “Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів кримінальної міліції у справах дітей ” (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2013 р. за № 121/22653 ) працює Кримінальна міліція у справах дітей.

До повноважень Кримінальної міліції у справах дітей належить  організація та здійснення заходів щодо:

профілактики з дітьми в навчальних закладах, за місцем проживання з метою запобігання вчиненню ними адміністративних і кримінальних правопорушень;

індивідуальної профілактики з дітьми, що вчинили адміністративні та кримінальні правопорушення, були засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, звільненими зі спеціальних виховних установ;

ужиття заходів щодо недопущення рецидивної злочинності серед дітей;

установлення місцезнаходження дітей у разі їх безвісного зникнення;

розкриття кримінальних правопорушень, учинених дітьми;

виявлення та припинення фактів жорстокого поводження з дітьми, учинення стосовно них насильства, у тому числі батьками, законними представниками;

організація надання правової та психологічної допомоги дітям, які є потерпілими в кримінальному провадженні чи стали свідками кримінального правопорушення.

Навчальні заклади повідомляють  відділ кримінальної міліції у справах дітей у разі виявлення фактів про те, що: батьки дитини, інші особи залучають дитину до праці, яка є шкідливою для її здоров’я, заважає навчанню, пов’язана з продажею алкоголю, наркотичних речовин тощо; батьки дитини, інші особи заохочують дитину до вживання алкоголю, наркотичних речовин; батьки дитини, інші особи втягують або примушують дитину до жебракування, крадіжок тощо; дитина зазнає фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства.

4.Органи охорони здоров’я.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2007 р. № 1364 «Про затвердження Типового положення  про відділ охорони здоров'я районної державної адміністрації» відділ охорони здоров'я організовує відповідно до законодавства роботу з охорони материнства дитинства, контролює стан здоров'я дітей та забезпечує в установленому законодавством порядку розгляд звернень громадян,  контролює проведення цієї роботи в закладах охорони здоров'я.

Керівник навчального закладу направляє дитину до закладу охорони здоров’я у супроводі педагогічного працівника (класного керівника, вихователя, вчителя або медичної сестри) у разі виявлення потреби дитини у негайному чи додатковому медичному огляді або лікуванні.

5. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 573 «Про затвердження Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді :

здійснює виявлення та веде облік: сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах; осіб з числа випускників інтернатних закладів; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа; прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей опікунів, піклувальників; осіб з інвалідністю; осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі; осіб, які зазнали жорстокості та насильства, постраждали від торгівлі людьми, залучалися до найгірших форм дитячої праці;

проводить оцінку потреб дитини, сім’ї та молодої особи, обстеження матеріально-побутових умов за згодою сім’ї, визначає планування та методи соціальної роботи;

здійснює у разі потреби соціальний супровід та надання соціальних послуг, зокрема: забезпечує надання необхідних соціальних послуг особам, які зазнали жорстокості та насильства, постраждали від торгівлі людьми; забезпечує соціальну підтримку ВІЛ-інфікованих дітей, молоді та членів їх сімей; здійснює заходи із соціального патронажу осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, у тому числі за повідомленням установ виконання покарань; здійснює соціальну та психологічну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа з метою підготовки до самостійного життя; інформує населення про форми сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; надає юридичну, психологічну та соціальну допомогу дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також їх біологічним батькам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям та усиновлювачам; здійснює соціальне супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу; бере участь у підготовці до самостійного життя дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, з числа випускників інтернатних закладів;

інформує сім’ї, дітей та молодь про можливість отримання інших видів соціальної допомоги і послуг;

проводить у сім’ях, серед дітей та молоді за місцем проживання інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на формування стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя шляхом розповсюдження соціальної реклами і проведення консультацій;

впроваджує нові соціальні технології, спрямовані на виявлення отримувачів соціальних послуг на ранніх стадіях життєвих проблем; формує навички відповідального батьківства, здійснює профілактику соціального сирітства;

узагальнює на місцевому рівні статистичні та готує інформаційно-аналітичні матеріали стосовно проведеної соціальної роботи, які подає регіональному центру та відповідному місцевому органу виконавчої влади з питань соціального захисту населення;

дотримується державних стандартів і нормативів під час проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;

забезпечує захист персональних даних сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

Органи освіти та навчальні заклади звертаються до Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для вирішення питань щодо дітей, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв'язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім'ї.

Працівники психологічної служби системи освіти України, реалізуючи заходи спільно з представниками інших органів і служб у справах дітей, діють виключно в межах повноважень, визначених Положенням про психологічну службу системи освіти.

Будь - які додаткові відомості та інформація про клієнтів психологічної служби можуть надаватися представникам органів і служб виключно з дозволу керівника (директора) навчального закладу в узагальненій формі із забезпеченням принципу конфіденційності.

У зв’язку з проведенням АТО на території певних областей, районів, міст соціальні педагоги, керуючись статтею 3 Конвенції ООН про права дитини, у взаємодії із службою у справах дітей, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрами реабілітації, притулками, кримінальною міліцією у справах дітей, опікунськими радами тощо, вживає заходів для оперативного вирішення питань, які пов’язані із індивідуальною ситуацією дитини.

Керівникам психологічних служб різних рівнів у наступному навчальному році необхідно забезпечити супервізію (професійних супровід) діяльності практичних психологів і соціальних педагогів, які працюватимуть із вказаною категорією дітей.

У цій роботі варто користуватися листом, який Міністерство направило до органів управління освітою обласних та Київської міської державної адміністрації з переліком  методичної літератури та посібників, якими можна скористатися при  здійсненні обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту (лист МОН від 24.04.14 № 1/9-222 ).